дзвінкий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дзвінкий — а/, е/. Який голосно і чітко звучить. || Здатний голосно, чітко звучати, дзвеніти. •• Дзвінки/й при/голосний лінгв. приголосний, який вимовляється з участю голосу, напр.: б, г, д, з … Український тлумачний словник
дзвінкість — кості, ж. Властивість за знач. дзвінкий … Український тлумачний словник
дзвінкіший — а, е. Вищ. ст. до дзвінкий … Український тлумачний словник
дзвінко — Присл. до дзвінкий … Український тлумачний словник
дзвінкоголосий — а, е. Який має дзвінкий голос … Український тлумачний словник
недзвінкий — а/, е/. 1) Який не є дзвінким. 2) Який нездатний дзвінко, голосно звучати; який не дзвенить … Український тлумачний словник
Руслана — У этого термина существуют и другие значения, см. Руслана (имя). Руслана … Википедия
Myt Vesny — Dzvinkyi Viter Studio album by Ruslana Released Febr … Wikipedia
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови